"1+1" – це десять років мовлення в українському медіа-просторі.

"1+1" – це десять років існування разом з глядачем і заради глядача.

"1+1" – це довірливе, інтерактивне спілкування з аудиторією, яка є співучасником та співавтором конкурентноспроможного національного телевізійного продукту, створеного українською мовою українськими професіоналами для української аудиторії.

"1+1" – це десять років постійних пошуків і створення нового стандарту якості телевізійного мовлення у найширшому діапазоні програм: інформаційних, розважальних, дискусійних, політичних, культурних, соціальних, спортивних; демонстрація якісних фільмів та серіалів.

Упродовж десяти років "1+1" встановлює нові стандарти якості у вітчизняному медіа-просторі, застосовує інноваційні технології телевізійного виробництва. Це сучасна побудова мережі мовлення, активне анонсування, оперативні та збалансовані випуски новин, програми прямого ефіру з елементами інтерактивності, проведення телемостів, прем'єри світових блокбастерів, різножанрові серіали, що стають справжніми хітами. Велика увага приділяється програмам власного виробництва: це ток-шоу, публіцистика, соціальна тематика, журналістські розслідування тощо. Характерною рисою телебачення від "1+1" є орієнтація на яскраві та непересічні особистості.

Програмування "1+1" сполучає дві взаємопов'язані частини. Це розважальна продукція каналу та найкращі зразки сучасного світового телебачення: шоу, серіали, фільми, орієнтовані на успіх у широкого загалу глядачів, а також програми власного виробництва, позначені активним соціальним спрямуванням, дискусійністю й інформаційною насиченістю.

10 років як один... плюс один

Десять бурхливих років канал "1+1" йшов пліч-о-пліч з українським глядачем. Всяке було: щось виходило дуже добре, щось – не зовсім так, як замислювалося. Але ж десять років – це, по суті, так мало для каналу, без якого сьогодні вже неможливо уявити сучасність європейської держави під назвою Україна.

Усе почалося в ті давні часи, коли в нашому телеефірі ще не було каналу "1+1". Україна здобула Незалежність. Відлік багатьох соціальних та культуротворчих процесів почався з нуля. Пульс спадку радянського телебачення практично не відчувався. Ніхто за тим спадком особливо не страждав, але відлуння порожнечі у вітчизняному телевізійному просторі ставало нестерпним.

І ось тоді, в липні 1995 року, в кафе київського Будинку Кіно зібралися кілька молодих, але вже досить авторитетних у галузі кіно людей: кінорежисер і продюсер Олександр Роднянський, режисери Володимир Оселедчик, Юрій Мінзянов, літератор Станіслав Чернілевський, кінознавець Людмила Клепакова… Обговорювали ідею, запропоновану Олександром Роднянським, – просту, геніальну і нездійсненну водночас: за два з половиною місяці (!) створити першу приватну українську телекомпанію, орієнтуючись на світові стандарти. Тоді всі довкола вважали їх страшенно наївними або… божевільними.

3 вересня 1995 року на телеекранах з'явилася Людмила Клепакова і вперше вимовила: "В ефірі "Студія "1+1". З цієї миті не тільки почався відлік існування каналу "1+1" – Україна відкрила абсолютно нову сторінку в історії телебачення.

Перше, що впадало в очі, точніше, у вуха, – канал здійснював мовлення виключно українською мовою, грамотною, літературною. На той час, незважаючи на четвертий рік Незалежності, українська мова вважалася прерогативою провінціалів. Наступним потрясінням стали вишукані кінопокази: Берґман, Ґрінвей, Верхувен… Найкращі зразки світового кіно, від чистого артхаусу до найграндіозніших кінохітів, класичних і сучасних. За короткий термін канал "1+1" ознайомив багатомільйонну аудиторію з класикою світового кіно і найкращими зразками сучасного кінопроцесу, з модними режисерами й сучасними світовими тенденціями. Всі фільми були ліцензійними (тоді це було справжнє диво) і озвученими українською мовою. А коли українською заговорив сам Блейк Керрінґтон (мільйонер зі знаменитої "Династії") і його вишукана екс-дружина Алексіс, мовна революція у вітчизняному телевізійному мовленні, про яку говорили всі, справді відбулася!

Усі десять років, проведені з каналом "1+1", – це нескінченна круговерть найрізноманітніших проектів: амбітних задумів і їх успішних реалізацій (як би не дивувалися скептики й "доброзичливці").

Мішель Мерсье, Ален Делон, П'єр Рішар, Сандрін Боннер або Катрін Денев приїздять на чергові річниці українського каналу? Але це ж смішно! Це нереально!!! Проте – правда! І ось уже Олександр Роднянський поряд із суперзірками світового екрана харизматично всміхається на черговій прес-конференції у Києві.

Вигаданий Роднянським універсальний слоган "Ти не один" разом із циклом некомерційних промо-роликів, провідна ідея яких – порівняти великих світових науковців, митців і не менш великих українців, переповнюють гордістю. Так, чорт забирай, ми не гірші за інших!

На "1+1" ніколи не боялися ризикувати, тому й шампанське пили регулярно. Не тільки відмінної якості кінопокази й серіали, що полюбилися мільйонам, але й програми власного виробництва зробили канал лідером українського телебачення.

Команда, яка прийшла на канал, на чолі з Олександром Ткаченком вивела інформаційні програми в проекті "Телевізійна служба новин" на неймовірний на ті часи рівень, який зберігається досі.

Програма "Телеманія", перша фірмова передача каналу "1+1" на чолі з Юрієм Макаровим, збирала різні сюжети: від нестандартного погляду Олексія Зотикова на історію України до огляду книжкових новинок від Костянтина Родика, від сентиментально-мудрих репортажів з української провінції у "Глухоманії" Валентини Руденко до чергових Сезонів мод у Парижі. А тут ще "Проти ночі" з'явилася Ольга Герасим'юк з її містичними та фантасмагоричними сюжетами у спецпроекті, випуски якого називалися програмами, але візуально й за змістом дали б фору будь-якому документальному фільму. А зранку "Сніданок з "1+1" з розумними і чарівними Данилом Яневським і Анною Безулик, інтелігентними й привабливими Анатолієм Єремою і Тетяною Непиталюк...

Кіно, до речі, канал ніколи не забував: то "оскарівський" лауреат Режіс Варньє знімає в Києві "Схід-Захід" (у головних ролях: Катрін Денев, Олег Меньшиков і Сергій Бодров-молодший) за активної участі "1+1", а то зовсім свято душі: справляємо "День народження Буржуя". І знову – ба, та ми й серіали знімати можемо! Сучасні, динамічні, цікаві, рейтингові!

Але ж щоб у лотерею виграти, треба хоча б квиток купити. Тому успіх і супроводжує кожен фільм або серіал виробництва "1+1": екранізацію популярних письменниць Дар'ї Донцової або ж Тетяни Устинової, української класики — "Украдене щастя", фільми для великого екрана — "Водій для Віри" Павла Чухрая, "9 рота" Федора Бондарчука або телефільми "Подарунок долі", мюзикл "Алі-Баба і сорок розбійників". Не менш успішні й численні документальні проекти.

Скільки ж усього було за десять років: і бесіди в "Табу" Миколи Вересня з найцікавішими людьми, і перший телевізійний потяг всенародної провідниці Вєрки Сердючки, між іншим, теж вирушив з платформи "1+1"! А як сильні світу цього шукали "П'ятий кут" у програмах В'ячеслава Піховшека, і політики демонстрували, на що вони здатні в унікальному спецпроекті "П'ять на п'ять"! А соціальні програми Ольги Герасим'юк ("Версії Ольги Герасим'юк", "Без табу", спецпроекти), знімальну групу якої люди, що страждали від свавілля місцевої влади, чекали, як визволителів. І реаліті-шоу "Гарем", і телероман "Бідна Настя", й українська версія "Ключів від форту Буаяр", і стартовий капітал для олігархів-початківців "Перший мільйон" – всі проекти були піонерами на українських екранах.

Авторські програми – це взагалі фішка "1+1". Тут тобі й "Подвійний доказ" Анатолія Борсюка та Вахтанґа Кіпіані, чиї сюжети з далекої і не дуже далекої історії цікавіші за будь-який детектив. І сувора, але справедлива Анна Безулик, що не дає жодного шансу своїм багатослівним співрозмовникам удатися до демагогії при обговоренні актуальних проблем у "Я так думаю". І "Аргумент кіно" Володимира Войтенка з перлинами світового кіно. Не можна не згадати про осіб, які передусім є яскравими особистостями: Юрій Макаров і Ольга Сумська, Алла Мазур, Людмила Добровольська, Сергій Полховський і Євген Зінченко, що стали телезірками раніше, ніж це слово ввійшло до широкого вжитку. До цього часу імідж каналу "1+1" нерозривно пов'язаний з ними. Вони — невід'ємна частина бренду каналу. Бо тут усі за одного – за "1+1". А "1+1" – за українського глядача.