Ваші головні вороги - паніка, Федір Бондарчук і крісло. Виграш можливий лише в тому випадку, якщо ви зможете подолати своє хвилювання, дискомфортні умови гри і правильно відповісте на сім питань. Єдиний шлях до перемоги - злагоджена робота розуму й серця, ритм якого постійно фіксується спеціальним обладнанням. Перевищення припустимої норми серцебиття означає програш. Тому - розслабтеся! Якщо зможете.

 

"Постраждаймо за гроші" - так жартівливо називають на заході телевізійні шоу, де треба подолати якісь перешкоди, щоб зрештою отримати круглу суму. Успіх таких ігор психологи пояснюють зацікавленістю глядачів у дії так званого "Чинника Страху" на гравця, а також ... звичайною жадібністю тих, хто бере участь у шоу. "Справді, є група людей, які заради грошей готові на все, " - підтверджують учені. Телевізійне шоу "Крісло" якраз із тих угор, де мають бути як фізичні, так і психологічні іспити.

 

В Америці шоу ерудитів "Хто хоче стати мільйонером?" зараз поступилося місцем лиховісному "Кріслу". Журналісти називають "The Chair" найважчою, найбільш екстраординарною і найсміливішою грою на кмітливість - грою, в якій виграш прямо пропорційний до спроможності гравця тримати себе в руках. Погодьтеся, часом, сидячи на канапі, ми, як горішки клацаємо питання з "Першого мільйона" й дивуємося, чому на жодне з них не може відповісти людина на екрані. А ви зробіть знижку на присутність камери і великої аудиторії, внаслідок чого - хвилювання й шалене калатання серця! До речі, саме серце буде головним ворогом учасників нового інтелектуального шоу "Крісло".

 

Ідея, що народилася у Новій Зеландії, незабаром завоювала Сполучені Штат, а потім перебралася в Європу, вже з деякими змінами (позначилася несхожість американського менталітету і способу мислення європейця). Вісім гравців, які попередньо пройшли суворе медичне обстеження, по черзі сідають у горезвісне "крісло" (до речі, після прем'єри гри на американському телебаченні це необразливе слово стало асоціюватися винятково з програмою, а про меблі всі якось забули). "Щасливчик", сидячи в кріслі, спостерігає... власне серцебиття на датчику перед собою, паралельно відповідаючи на запропоновані запитання. Найважче у "Кріслі" - не дати правильну відповідь на питання (американський варіант: "На піжамах яких найвідоміших американських отелів намальований ведмедик?", "Хто придумав Кока-Колу?"), а зберегти спокій. Річ у тім, що відповідати на питання учасник має право тільки тоді, якщо його пульс не перевищує певної межі. 60% від індивідуальної норми - це "red line".

 

"Наше серце, цей надзвичайний м'яз, перекачує 43 галони крові за день, - говорить голос американського "The Chair", - останні 2 години перед грою претенденти перебувають під постійним контролем медиків. Для кожного з'ясовують нормальний ритм серцебиття (у стані спокою). Зберігати цей ритм у стані стресу - це єдиний шлях до перемоги в нашому шоу".

 

"Я довго жив під пресингом. Я знаю, яке зберігати спокій, коли на кону великі гроші", - говорить американський "крісельний" демон, ведучий Джон Маккенрой. Його досвід спортивного коментатора й письменника-мемуариста виявився дуже доречний. Цей "поганий хлопець" запросто може викрикнути у вічі глядачам: "Чого вітріщилися? Пішли геть!" або ще щось... Як людина спорту, він вважає, що виграти може тільки той, у чиїх грудях б'ється серце чемпіона. Холоднокровність учасників постійно перевіряють: то в руках гравця вибухне ручка, то над кріслом спалахне феєрверк, то майданчик займеться. Щоб спантеличити надто вже врівноважену женщину-полицейского, автори американського шоу навіть пустили до неї крокодила. І от диво - навіть він не впорався з учасницею - вона "зламалася" трохи пізніше. А крім усіх сюрпризів і "крокодилів", є ще й ведучий, якій постійно повторює: "Ага, щось ви розхвилювалися, я бачу!". До речі, англійці від таких провокацій відмовилися, мотивуючи це тим, що питань і нахабності ведучого цілком вистачить, щоб залякати того, хто сів у крісло. А от американці з задоволенням спостерігають, як гравців обварюють парою, охолоджують крижаним повітрям, кидають на голову тарантулів та удавів...

 

Вже не раз гравці вибували з числа кандидатів на перемогу тільки тому, що не могли дати раду власному жвилюванню. Хоча й знали правильну відповідь на питання. Якщо герой тримає себе в руках, то він може сміливо вибирати відповідь з 4 запропонованих варіантів. З кожною секундою розмірковування гравець втрачає великі гроші, один неправильний крок - і гра закінчується. Але якщо "випробуваний" залишився холоднокровним, якщо його серце калатає навіть повільніше, ніж треба, прибутки починають різко зростати. Але рано радіти... Почнемо з того, що той, хто хоче заслужити фінальну призову суму, перебуває у стресових умовах не тільки через азарт гри на гроші перед телекамерами. Глибокий дискомфорт він відчуває й від самого "крісла". Якщо у глядачів "1+1" ця частина меблевого гарнітура асоціюється з якимсь досить зручним і м'яким предметом, то це - поки що. Декорації студії створені таким чином, що ерудит сидить на висоті трьох метрів і (на час гри) у товаристві особистого демона, не дуже товариського і приємного Федора Бондарчука. Саме крісло розташоване в центрі сріблястого кратера, людина в ньому майже лежить. Правда ж, навіює асоціації з жертовним каменем та інквізиторськими механізмами. "Краще висіти на одному пальці - то спокійніше", - сказала одна з учасниць після гри. Крім злої мармизи відомого режисера, актора, кліпмейкера та продюсера Бондарчука, гравець бачить перед собою ще й величезний екран ... з тією ж мармизою. Психологічний тиск гравець відчуває і з боку ведучого. В Америці й Англії цю роль виконує, як уже сказано, надзвичайно зухвалий, відомий своєю прямолінійністю "поганий хлопчик" тенісу Джон Маккенрой. Як поведеться у "Кріслі" на "1+1" Федір Бондарчук, який не боїться сказати на знімальному майданчику міцне слівце, який не раз демонстрував неординарність свого характеру і який підтверджує, що в його житті "було все", - невідомо. У кожному разі, не зважаючи на вимоги формату бути жорстким і жорстоким, режисер частенько говорить головному: "Федоре, м'якше!". Певно, не виходить у Федора "м'якше", бо навіть під час пауз між зйомками Бондарчук похмуро сидить на своєму стільці, не міняючи похмурого виразу обличчя, Виблискуючи похмурою лисиною та нагнітаючи обстановку монголоподібним ординським стилем. "Такого формату в Росії ще не було, - безапеляційно заявляє він, - це справді щось свіже. Людей шкода". Не вірте, нітрохи йому їх не шкода. І нікому в цій грі нікого не шкода. Гравців підвішують на сіро-чорному кріслі, розпинають майже під кутом у 180 градусів, не дозволяють опускати ноги на підлогу й заплющувати очі, виводять на монітор їхній серцевий ритм - і все це під прицілом телекамер. Для багатьох людей і половини цілком досить, щоб заціпеніти. А треба ще й правильно відповісти на питання!

 

Тут би тих, хто не знає, що робить і куди йде, пожаліти... але Федір Бондарчук непохитний: "Вони приходять на іспит. Ніяких пампушок і реверансів".