Настали нові телевізійні часи, серіали стали звичні, як цукор до чаю - і глядач зажадав нових видовищ. Якщо раніше успіх в аудиторії мали телешоу побутового плану, внутрішньосімейного, так би мовити, то 2000-2001 роки пройшли під "зіркою" екстремального ТБ. Пересиченість глядача інформацією, втома від дедалі більшого інформаційного потоку, неувага до традиційного "телевізійного знання" просто провокує необхідність "масованих атак" на масову свідомість - ось вона, сутність усього екстремального (читай - незвичайного, незвичного, дивовижного) на телебаченні. Позичивши визначення у класика матеріалізму, сьогодні можна ідентифікувати телебачення як "об'єктивну реальність, дану нам у відчуттях". Апогеєм цієї реальності в сучасному телесвіті можна вважати так звані реальні ігри, випробувані й популярні на багатьох зарубіжних каналах. Зрештою, дедалі більшої популярності набувають телевізійні шоу, побудовані за принципом "реального телебачення", коли те, що відбувається на екрані, має, з одного боку, нібито документальну основу: тобто, все події справді відбуваються в реальному житті з реальними, цілком звичайними людьми; а з іншого боку, ситуації, в які потрапляють ці люди, і запропоновані їм умови вигадані авторами й творцями телепрограми. Все, що відбувається на екрані, імітує життя, "маскується" під нього з великим ступенем правдоподібності. Телебачення моделює, точніше, ретранслює реальний, взятий з життя, його епізод. В цій ігровій реальності сучасне телебачення вийшло на новий етап розвитку - технічного та емоційного, задовольняючи попит масової аудиторії коктейлем пристрастей, адреналіну, боротьби та визначенням людських можливостей зі "смачною" грошовою винагородою на дні фужера.

Зрозуміло, що таке моделювання життя на телеекрані з дуже високим ступенем схожості з цим самим життям - штука не проста. І з творчого боку, і з технологічного. Тому дозволити собі такі шоу в форматі reality TV можуть тільки особливо "продвинуті". Все, що стосується докорінних змін у суспільному житті країні і в її руйнуванні до основ - це ми вміємо самі, а ось нововведення в телевізійній сфері приходять, як правило, з західних територій. Так було з "мильною оперою", яку всі так люблять і яку всі так ненавидять, звідти прийшов "Перший мільйон" і прем'єра цього телесезону "1+1" - шоу щойно одружених "Медовий місяць", а тепер настав час відкрити для країн СНД і "реальне" телебачення. Нову телевізійну моду, що захопила Захід, мабуть, можна легко розкласти по поличках у кабінеті у психіатра. Хоча, як казав герой Леоніда Броневого з кінофільму "Формула кохання", голова - предмет темний і дослідженню не підлягає. Одне залишається беззаперечним - реальне телебачення з'явилося вчасно і там, де треба, заповнивши нішу документального телетрилера. В авангарді світового руху reality TV, звичайно, виступили американці. Саме їхня версія проекту "Той, хто вижив" ("Survivor") стала першим вдалим досвідом поєднання двох медіагігантів - компанії Viacom і телемережі CBS, - й завоювала величезну популярність у телеглядачів. Хоча "реальне телебачення" давно набуло статусу інтернаціонального й навіть інтерконтинентального явища - протягом останніх двох років підкорює глядачів по обидва боки океану. "Survivor" з успіхом іде на провідних телеканалах Швейцарії, Бельгії, Іспанії, Італії, Німеччини, Аргентини. Суть найпопулярніших реальних ігор сезону 2000-2001 року ("Той, хто вижив" ("Survivor") і "Старший Брат" ("Big Brother")) зводиться до того, що звичайні люди, поставлені в незвичайні умови, на очах мільйонів телеглядачів демонструють дарвінівський принцип виживання у змаганні за кругленьку суму грошей. Звичайні люди потрапляють у надзвичайно складні умови існування та на очах мільйонів глядачів намагаються одержати перемогу над природою, над своїми слабкостями, над суперником - і зрештою завоювати великий виграш. Спільно з російським ГРТ канал "1+1" запускає у виробництво свою версію "Survivor". Наш аналог зарубіжного телехіта називається "Останній герой". Варто зазначити, що на гру потрапляють не бійці загону спецпризначення, виведені селекційним шляхом спеціально для таких заходів, а звичайні люди, що пройшли відбір в Україні та Росії. Стать учасником шоу може кожен повнолітній громадянин України "при здоровому глузді та твердій пам'яті", який має відповідну довідку психіатра. А ще - готовий до публічних виступів, оскільки всі митарства добровільних в'язнів безлюдного острова будуть фіксувати телекамери.

Упродовж 39 днів "робінзони" живуть самі по собі. Команда з 16 осіб: тринадцять росіян і троє українців - борються за життя і за сто тисяч доларів на острові Бокас дель Торо, в одному з архіпелагів Атлантичного океану, на кордоні Панами й Коста-Рики. Всі острови цього архіпелагу абсолютно безлюдні й віддалені від людського житла на десятки кілометрів океану… Спершу учасники живуть двома таборами-суперниками по вісім осіб, намагаючись вижити, відмовившись від досягнень цивілізації. Команди суперничають у конкурсах - від стрибків через мисливські ями до виловлювання екзотичних рибок. Коли вже і в першому, і в другому племені залишиться лише по чотири остров'яни - обидва табори об'єднуються. Вони самостійно будують собі житло, намагаються шукати харчі й питну воду, і шукають спільної мови з місцевими мешканцями - хижаками, отруйними зміями, павуками й тарганами, якими острів просто кишить. З собою кандидатам на звання "Останнього героя" дозволяється взяти навіть менше, ніж мінімум - картуз, шорти, майку і ще один предмет на вибір. Зрозуміло, що добувати їжу, відбиватися від рептилій, отруйних комах, ягуарів і решти хижаків доведеться або цим самим предметом, або чимось з того, що є напохваті. До речі, учасникам закордонних випробувань доводилось харчуватися навіть щурами й хробаками, щоб добитися таки перемоги. Крім того, згідно з принципом "людина людині - вовк", головним суперником кожного з учасників може стати… його товариш, оскільки раз на три дні плем'я "останніх героїв" проводить таємне голосування, і найконфліктніші члени острівного товариства або ті, хто не підходить за настроєм, покидають гру. А "останній герой" - це той єдиний, хто залишиться останнім на острові. Залишиться лише один… Саме він отримує більш ніж гідну винагороду - 100 тисяч доларів. Зважаючи на фінансове становище населення обох держав, можна передбачити, що боротьба за приз буде серйозною. Ще одне випробування для героїв - постійна присутність камер, за допомогою яких глядачі "1+1" та ГРТ будуть спостерігати за ходом гри, за перипетіями їхньої боротьби за існування й за кожним кроком остров'ян, які зреклися досягнень цивілізації й залишилися сам на сам з дикою природою. Крім того, що практично за кожним кущем сидить оператор, а над головою постійно літають вертольоти з камерами - герої подій мусять боротися кожен за себе і проти всіх. Це вже не просто змагання на витривалість, це серйозна психологічна драма - абсолютно реальна драма. І переможець іде хай і не по трупах, але по людях. На очах у всіх.

Додатковий ажіотаж навколо цього супердорогого проекту викликаний тим, що вести його буде загальний улюбленець публіки, "Брат -1, 2, 3 і далі" Сергій Бодров-молодший. Неважко передбачити, який успіх чекає на цей принципово новий для українського глядача телевізійний продукт. От де сам Бог велів повною мірою виявити козацьку витривалість і свого часу щедро доданий до нашого слов'янського менталітету гарячий татаро-монгольський темперамент. Хтось із класичних гуманістів може дорікнути цьому проектові "нелюбов'ю до людини": крім того, що учасники шоу живуть у страшенно негігієнічних і нецивілізованих умовах, вони ще й прибирають одне одного морально й фізично. Однак, якщо хочеться, можна знайти в цьому проекті й сильне позитивне начало - адже можливості людині безмежні. Головне - зуміти їх розкрити й використати.