1997 (1)

Перше число часопису KINO-KOЛО вийшло за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Побачило світ у січні місяці. Провідна тема: "Фестивалі в контексті 100-річчя кіна". Низка публікацій про особливості міжнародного кінофестивального руху. Розповіді про знані міжнародні кінофестивалі, зокрема ті, що проводяться в Берліні, Клермон-Феррані, Москві, Карлових Варах, Санденсі, Монреалі, Тампере тощо. Кілька статей про Київський МКФ "Молодість" та фестиваль анімаційний фільмів "Крок". Подано адреси й характеристики кількох десятків МКФ. Друкується список українських фільмів - призерів та лавреатів престижних нагород (1945 - 1996). Вміщено статті про режисерів Фелікса Соболєва та Віктора Іванова, автора фільму "За двома зайцями". Йдеться про фільми "Блоу-ап" Мікельанджело Антоніоні, "Ночі Кабірії" Федеріко Фелліні, про творчість швейцарського режисера Мішеля Суттера. Тут можна прочитати есей Галини Савченко "Мистецтво - іменник жіночого роду однини ("жіноче", "баб'яче", "блядське")" та оповідання Володимира Павліва "Із подорожей на Захід". Інші матеріали.

 

1999 (2-3)

Подвійне (2-3) число KINO-KOЛА, що воно теж було профінансоване МФ "Відродження", має провідну тему "Україна - Франція: кіноконтакт". Тут низка матеріалів, що вони полемічно розгортають означену тему. Про наслідки своїх контактів з французьким кінематографом ведуть українські кінематографісти Роман Балаян, Вадим Скуратівський, Оксана Мусієнко, Валентина Руденко, Вадим Кастеллі, Роман Корогодський, Михайло Іллєнко, Людмила Клєпакова, Євгенія Махтіна. Олександр Роднянський розповідає про свій досвід продюсування спільних проектів з французькими кінематографістами (фільми "1001 рецепт закоханого кухара" та "Схід-Захід"). Друкуються рецензії на спільний українсько-французький фільм "Приятель небіжчика" та інтерв'ю з його авторами - сценаристом Андрієм Курковим і режисером Вячеславом Криштофовичем. Олексій Першко висвітлює французьку кіномодель: виробництво, дистрибуція, а також освіта. Друкується лист знаменитого французького продюсера Анатоля Домана до президента Асоціації американських кінопродюсерів Джека Валенті з приводу експансіонізму американської кіноіндустрії у світі. Кілька матеріалів про Київський МКФ "Молодість" та інші фестивалі. Друкується есей Богдана Зінченка "Філософія зодягання" і фраґменти "з неакадемічних матеріалів курсу кінодраматургії" Юрія Сороки. Насамкінець подається підготовлений Михайлом Іллєнком проект телевізійного серіалу "Україна - Terra Incognita" (збірка сценаріїв та синопсисів). Також інші матеріали.

 

1999 зима - весна 2000 (4-5)

Побачило світ перше (подвійне) число KINO-KOЛА як спільний проект Товариства "КІНО-КОЛО" і Телеканалу "1+1". Провідна тема: ІСТОРИЧНИЙ ФІЛЬМ. (172 стор.). Присвячується фільмуванню історичних сюжетів: світовий та національний досвід, теорія та критика. З цього приводу - інтерв'ю з Йосом Стеллінґом, Анджеєм Вайдою, Єжи Гофманом, з українськими режисерами Юрієм Іллєнком, Олесем Янчуком, Миколою Мащенком, Григорієм Коханом, Миколою Засєєвим-Руденком, Борисом Небієрідзе. Рецензії на історичні фільми: "Летючий Голландець", "Вогнем і мечем", "Молох", "Жанна д'Арк", "Російський бунт". Першодрук щоденникових записів Олександра Довженка про зйомки фільму "Земля". Першодрук листів українського режисера Євгена Деслава, що успішно працював у кінематографіях Франції, Іспанії, Швейцарії. Публікації про творчість Альфреда Гічкока, Кіри Муратової, Вілена Калюти. Репортажі з Каннського, Московського, Київського МКФ та Берлінського фестивалю "Приз Європа". "Сінематограф" - повість Леоніда Фламенка про киянина, що винайшов кінематограф задовго до братів Люм'єрів…

2000 літо (6)

Літнє (6) число (128 стор.) концентрується на темі КІНО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ. Йдеться про спілкування цих двох екранних феноменів та про впливи, що на них справляють нові електронні технології. Тут друкуються розвідки Вадима Скуратівського "Скільки століть телебаченню?" та Аксіньї Куріної "Еволюція матриці кіна (Про впливи NET на кінематограф)". У статті Поля Віріліо "Медіятичний державний переворот" розповідається про першу в світі практику приходу до вищої державної влади через тотальне використання телевізійного чинника - 1994 рік, Італія, Сільвіо Берлусконі. В журнальному розділі "Коло образів" - екранні образи Прем'єр-міністра Віктора Ющенка, Руслани Писанки та української погоди. В "Розмовному колі" - дискусія навколо серіалу "День народження Буржуя", інтерв'ю зі сценаристом Юрієм Рогозою та погляди режисерів Сергія Маслобойщикова й Сергія Лисенка на стосунки кіна й ТБ. В "Європейському колі" - розгорнута розповідь про кіноіндустрію Нідерландів та її взаємодію з телебаченням. А також… Репортажі власних кореспондентів журналу з МКФ у Канні та Берліні, з Київського міжнародного фестивалю Dreamcatcher. Рецензії на фільми "Американський психоз", "Щастя", "Бійцівський клуб", "Шосте чуття", "Американська краса". В "Архівному колі" друкуються й коментуються донесення в радянські карні органи на Олександра Довженка. В журналі - рецензії на книжки про кіно і ТБ, повість Романа Кухарука "Око", стаття пам'яти Віктора Кісіна, одного з фундаторів українського телебачення.

 

2000 осінь-зима (7-8)

Подвійне осінньо-зимове (7-8) має 204 сторінки. У ньому дві провідні теми: АНІМАЦІЯ і НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ. І сусідять ці теми не випадково. Поступ нових технологій дозволяє тепер найфантастичнішим чином саме анімувати, оживляти на екрані ще вчора немислимі речі. Новотехнологічна анімація на наших очах змінює традиційний кінематограф, змінює телебачення, та й змінює, власне, саме анімаційне мистецтво. Про зустріч мистецьких і технологічних світів - у цьому числі KINO-KOЛА. Йдеться не тільки про зміну екранної мови та естетики, а й про зміну глядацької психології сприйняття екранного зображення - про своєрідну "електронну мутацію" екранного видовища і, як результат, про з'яву "нового глядача"… Друкується інтерв'ю з академіком М. Амосовим про кібернетику, комп'ютер, мистецтво і штучний розум. Вміщено Словник мас-медійної навіґації та Хроніку поступу анімаційних технологій (від самих початків до кінця 2000 року). Низка інтерв'ю з провідними українськими і світовими режисерами-аніматорами, а також статті про їхню творчість; серед інших: В. Дахно, Д. Черкаський, Є. Сивокінь, Р. Сахалтуєв, Ф. Хитрук, О. Татарський, І. Ковальов, Є. Куча, Р. Серве, А. Хржановський, А. Пєтров, В. Котьоночкін, І. Максімов, М. Алдашин, П. Буш, Б. Плімтон, Ян Шванкмаєр... Низку матеріалів присвячено соратникові Волта Дизнея художнику-аніматору Володимирові Титлі; також - нинішньому стану і проблемам української анімації. Друкуються репортажі з МКФ Крок та з Венеційського МКФ. Велике інтерв'ю з Жаном-Люком Ґодаром про майбутнє кіномистецтва. Дві статті про творчість видатного кінорежисера П'єра Паоло Пазоліні. Інші матеріали.

 

2001 весна (9)

Весняний (9) випуск квартальника KINO-KOЛО, звертає особливу увагу на ігрове українське кіно, взагалі на проблеми вітчизняного кінематографа. Саме з цього огляду друкується стаття головного редактора Володимира Войтенка "То-Ма-Кі мертвий", розмова з кінорежисером Олесем Саніним "Кіно наше українське…", виклад дискусії "Українське кіно 90-х: реформування, криза, катастрофа?" Продовжує тему добірка матеріалів, що окреслюють стан і проблеми кіносценарної справи в Україні, від ретроспективи до перспективи: інтерв'ю з керівником сценарної майстерні Богданом Жолдаком, нотатки про конкурс "Коронація слова" і драматургійний конкурс студентського фестивалю "Пролог", стаття Петра Межового "Бодай же ся Гамерика запала"; друкується сценарій Олексія Андрієнка "Очікувана злива" і лібрето сценарію Олександра Олеся "Мазепа". Вміщено розмову з режисерами Юрієм Іллєнком про зйомки фільму "Молитва за гетьмана Мазепу" та Анатолієм Матешком про серіал "День народження Буржуя". Серед фестивалів розлого розглядаються результати Київського МКФ "Молодість" і Берлінського МКФ. Друкуються рецензії на фільми "Брат 2", "Нескорений" та на серіал "Чорна рада". Особлива увага найгучнішій світовій прем'єрі 2000 року - "Танцюристці в темряві" Ларса фон Трира: виклад дискусії київських філософів, стаття Олексія Шевченка "Ларс фон Трир і Мілош Форман: Сценарії персоналістського бунту", розповідь режисера про фільмування стрічки. Есей Сергія Маслобойщикова "Балаян - добрий продавець чудес" присвячений 60-річчю майстра. У теоретичній розвідці "Сон у кіноколі" Вадим Скуратівський пише про кіно як "органопроекцію" сну… Від цього числа KINO-KOЛО змінює формулу журнального змісту, прагнучи зробити видання інформативнішим. У часописі з'явилася KINO-KOЛОгазета, що пропонує хроніку українських та світових кіноподій, зокрема, короткі звіти про найповажніші фестивалі й нагороди, про проекти й фільмування. Також тут понад 30 міні-рецензій на фільми, серіали, книжки й часописи.

 

2001 літо (10)

Літнє (9) число KINO-KOЛА продовжує аналіз проблем українського кінематографа. Тут друкується своєрідне продовження статті головного редактора Володимира Войтенка "То-Ма-Кі мертвий", а також інтерв'ю з режисером-дебютантом Володимиром Тихим… У "Критичному колі" рецензуються українські фільми 2001 р.: "Другорядні люди" Кіри Муратової, "Akeldama. На полі крови" Ярослава Лупія та "Мийники автомобілів" Володимира Тихого… "Коло проекту" веде про фільмування Олесем Саніним стрічки "Мамай"… В "Анімаційному колі" розвідка Леоніда Череватенка про художника Сергія Конончука (1912 - 1941) - одного з зачинателів української анімації. Також тут відповіді чеського сюрреаліста й режисера-аніматора Яна Шванкмаєра на чотири питання KINO-KOЛА…У "Європейському колі" Ольга Ваґанова пише про інтеґраційні процеси у європейському кінематографі. Аксінья Куріна розглядає проблеми європейського мультикультуралізму. Олександр Виноградов розповідає про класиків британського кінематографа Майкла Павела та Еріка Пресбурґера. У "Фестивальному колі" стаття Сергія Тримбача про МКФ "goEast" у Вісбадені й стаття Аксіньї Куріної про Московський МКФ "Лики кохання"… В розділі "Коло фільму" Вадим Трінчий на прикладі російського документального фільму "Я - чайка" Ґєорґія Параджанова розглядає аспекти "професійного акторства" і "homo-акторства". Лариса і Леонід Алексійчуки досліджують проблеми відбиття сексуального та фізіологічного в новочасному кінематографі, ґрунтуючись на аналізові фільмів "Острів" корейця Кіма Кі-Дука та "Зуби" італійця Ґабріеле Сальватореса... "Коло медій": нотатки Лариси Березовчук "Чому і як ми стали мишкунами" - про психологічні підвалини інтерактивности. У розділі "Поезофільм" публікація Олега Бурячківського "Філософія кіна: "поезія" та "проза", поезія та поетика"… "Остання світлина" вбирає в себе есеї Вадима Скуратівського "Жан-Люк Ґодар - на останньому подиху" та Дмитра Десятерика, "Рятуйся, хто може (Ґодар)". У розділі "KINO-KOЛОгазета" міні-рецензії на фільми світового репертуару, книжки й часописи, повідомлення про фільмування нових українських стрічок, фестивальні новини, анотований перелік найкасовіших фільмів 2000 року та інше.

 

2001 осінь (11)

Осіннє (11) число KINO-KOЛА (172 стор.) продовжує аналіз проблем українського кінематографа, а також українського мистецтва і культури загалом. Цього торкається стаття головного редактора В. Войтенка "Десять років, як... (То-Ма-Кі мертвий 3)", а також інтерв'ю з режисером, продюсером, художнім керівником Міжнародного театрального фестивалю-лабораторії "Мистецьке Березілля" Сергієм Проскурнею… У журнальному розділі "Коло ігор" досліджується феномен комп'ютерної гри (різновиди, психологія сприйняття, взаємовпливи ігор та кінематографа тощо)… В "Телевізійному колі" розвідка головного редактора Телеканалу "1+1" Ю. Макарова про природу ТБ ("телебачення як молодший брат радіо"), а також стаття О. Першка про феномен "реального телебачення" ("реальне шоу" "Останній герой" стартує на "1+1" у листопаді). "Коло імен" повертає нам ім'я українського кінооператора, що знімав перший український кольоровий ігровий фільм "Сорочинський ярмарок" (1939); це Юрій Тамарський, що він по Другій світовій війні лишився на Заході, фільмував у Бразилії та США (друкуються його спогади та біографічна розвідка Л. Череватенка). Розділ "Відеоколо" веде про відео-арт на цьогорічному Венеційському бієнале (статті Д. Десятерика й О. Сидора-Гібелинди). Вміщено критичну статтю О. Виноградова про Київський фестиваль відео-арту "Dreamcatcher". Спеціальні кореспонденти часопису у "Фестивальному колі" пишуть про МКФ у Канні (О. Першко), Москві (С. Тримбач, А. Куріна) та Венеції (Д. Десятерик). Тут-таки в подробицях ідеться про нову версію фільму Френсіса Копполи "Апокаліпсис сьогодні", представлену в Канні. О. Калуга і В. Войтенко пишуть про Міжнародний фестиваль анімаційних фільмів "Крок". Друкується інтерв'ю зі шведським режисером Ґуннаром Берґдалом, що зняв повнометражний документальний фільм про героїв і жертв Чорнобиля - "Голос Людмили" (прем'єра відбулася на останньому МКФ "Молодість"). У "Колі теорії" В. Скуратівський пише про природу кінозображення, а в розділі "Поезофільм" О. Бурячківський - про японську класичну поезію, кінематограф і кінознавство. "Остання світлина" присвячена особі і творчості визначного українського кінорежисера Леоніда Осики, що пішов від нас у вересні цього року (стаття С. Тримбача "Хто вернеться - долюбить"). У розділі KINO-KOЛОгазета 20 міні-рецензій на фільми світового репертуару, серіали, книжки й часописи. Видрукувано аналітичні статті про британське і німецьке кіно (О. Рой та О. Виноградов). Розповідається про фільмування нових українських стрічок - "Зиновій-Богдан Хмельницький" режисера М. Мащенка, "Червона земля" С. Буковського, "Провінційний роман" О. Муратова, "Цикута" О. Шапіро; а також серіалів - "Критичний стан" А. Матешка, "Під дахами великого міста" В. Криштофовича. Інформація про фестивальні нагороди ("Крок", "Fast-Fest Weekend", "Кіношок", Москва, Карлові Вари, Локарно, Венеція, Монреаль, Сан-Себастьян, Торонто) та про національні кінопремії (Італія, Німеччина, Іспанія). Також інша інформація.

 

2001 зима (12)

Зимове (12) число пропонує два архівні першодруки, що вони, безперечно, є непересічними подіями не тільки в кінознавчій, але й назагал - у культурній українській царині. Це досі не оприлюднюваний режисерський сценарій Сергія Параджанова "Ікар", написаний 1972 року, а також сценарій телевізійної програми "Іван Миколайчук", присвячений творчості актора й режисера Івана Миколайчука, що його 1980 року написав Леонід Череватенко і що той теж не мав свого екранного втілення. Ці дві публікації поставлені в ширший контекст життя і творчости Сергія Параджанова й Івана Миколайчука, які емблемують собою феномен Українського Поетичного Кіна. Так, у статті "Ікар." Історія злету й падіння" дослідник творчости Параджанова Юрій Морозов розповідає й аналізує давні перипетії навколо друкованого сценарію та його місце в мистецькому доробкові видатного режисера. Тут-таки друкуються офіційні документи, через які можна простежити долю сценарію, - "Інга"/"Ікар" Сергія Параджанова. Хроніка дозволів і заборон". Ще в журналі вміщено статті Вадима Скуратівського "Із спостережень над поетикою Сергія Параджанова" й матеріал Олега Бурячківського "Між принципом і примхою. ("Мистецтво жити" Сергія Параджанова)", а також погляд Олексія Шевченка на естетичну сутність Українського Поетичного Кіна - "Кінематографічна міфо-ностальґія". Телесценарію "Іван Миколайчук" асистують стаття Олега Бурячківського "Антей, антитеза (Іван Миколайчук у нашій поезії)" та вперше друкований вірш Станіслава Чернілевського "До Івана Миколайчука - на полудень віку", що його написано 15 червня 1991 року. Окрім того в журналі низка матеріалів про документальний фільм, зокрема - на телебаченні: "П'ять питань Олександру Роднянському", розмови з видатним американським документалістом Альбертом Майзелсом і молодим українським режисером Нелею Пасічник. Розповідається також про творчість документалістки Третього рейху Лені Ріфеншталь, про "садоеротичний націонал-сатанізм" як латентну течію в українському радянському кіні, а також про образ ворога в сьогоднішній українській політиці. Як завжди в KINO-KOЛІ - рецензії на найпомітніші фільми останнього часу, на книжки, часописи; також - фестивальні огляди, кіно- й телеподії, анімація тощо.

 

2002 весна (13)

Весняне (13) число журналу включає в себе критичний огляд понад 40 фільмів світового репертуару, інформацію про найпрестижніші фестивальні та інші кінонагороди, релізи найпомітніших фільмів, що виходять до прокату протягом квітня-червня, список найкасовіших фільмів 2001 року у США та світі, інформацію про українські кінопроекти 2002 року, рецензії на телепрограми й часописи. На запитання журналу про перспективи українського кінематографа відповідають початківці - режисери, кінокритики й кінознавці, а також декан кінофакультету КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого Михайло Іллєнко і заступник міністра культури і мистецтв України Ганна Чміль. Подається розгорнутий і всебічний аналіз двох останніх українських фільмів - "Молитва за гетьмана Мазепу" Юрія Іллєнка і "Шум вітру" Сергія Маслобойщикова, а також аналіз одного з найпомітніших російських фільмів останніх років - це "Москва" Алєксандра Зельдовича (тут низка рецензій та інтерв'ю з авторами). Оглядові аналітичні статті про Київський МКФ "Молодість", Венеційський та Берлінський МКФ. Аналізується творчість двох визначних світових режисерів - Вона Карвая й Алєксандра Сокурова (критичні й біографічні статті та інтерв'ю). В прем'єрному розділі журналу KINO-KOЛОсюжети друкується сценарій Юлії Боднарюк "Візит до Папи, або Львівські канікули (Комедія про кохання, релігійність, алкоголь та живу українську мову)", інтерв'ю зі знаним російським письменником і літературним критиком Віктором Єрофєєвим "Екранізація - це вбивство!" та інші матеріали.

 

2002 літо (14)

У літньому (14) числі журналу йдеться про творчість видатного українського кінорежисера Кіри Муратової: інтерв'ю з нею, аналітична стаття про кінодоробок, дві рецензії на останній фільм, знятий 2002 року, - "Чеховські мотиви". Розділ "Європейське коло" представляє грузинську кінематографію - її ретроспективу і сьогоднішній день: інтерв'ю з режисерами Наною Джорджадзе й Отаром Йоселіані (також - рецензія на його фільм "У понеділок вранці", що тріумфував на Берлінському МКФ 2002 року), з актрисою Софіко Чіаурелі; друкуються спогади Йоселіані "Навчаючись у Довженка". В розділі "Коло жанру" - розгорнутий історичний аналіз кіножанру вестерн у всіх його різновидах (аж до європейського спаґеті-вестерна й радянського істерна). Київські письменники Марина і Сергій Дяченки пропонують есей про екранізації творів жанру "фентезі" - книжок Толкієна "Володар каблучок: братерство каблучки" і Роллінґ "Гаррі Поттер і філософський камінь". В "Анімаційному колі" Сергій Саржевський розповідає про творчість видатного голландського режисера Ґерріта ван Дійка, а московський кінознавець Алєксєй Орлов всебічно аналізується феномен японської анімації. Розмова про японське кіно продовжується в інтерв'ю з класиком японського кінематографа режисером Кането Сіндо та у статті Олексія Сахалтуєва про ІХ фестиваль япоського кіна, що проходив у Києві. Друкується стаття О. Сидора-Гібелинди до 100-річчя видатного режисера Боріса Барнета ("Околиця", "Подвиг розвідника"). Вадим Скуратівський пропонує матеріал "Андрєй Тарковський і Україна". Ірина Зубавіна досліджує ґендерний дискурс у фільмах Берлінського МКФ. Рецензується біля 30 фільмів світового репертуару.

 

2002 осінь (15)

Осіннє число часопису репрезентує вихід до інтернет-мережі Національного кінопорталу KINOKOLO.UA. Кінопортал складається з розділів: енциклопедія українського кіна, щоденні кіноновини, щоденні статті, інтерв'ю, зйомки, сценарії, кінопрем'єри, всі українські кінотеатри, інформація про вартісне кіно на відео й на телебаченні, фотоґалерея, щотижневий кіноконкурс. Також - форум, на якому можна поспілкуватися на кінематографічні теми; і нарешті - електронна версія всіх чисел часопису KINO-KOЛО до 2002 року. Також в осінньому числі низка матеріалів, присвячених повнометражному ігровому дебюту режисера Олеся Саніна - фільмові "Мамай". Інтерв'ю з композитором Аллою Загайкевич, з режисерами Сергієм Маслобойщиковим, Йосом Стеллінґом, Валєрієм Тодоровським, Кірою Муратовою, Славою Цукерманом. Публікації про останні тенденції у світовому документальному кіні. Репортажі спеціальних кореспондентів з Каннського та Московського МКФ. Низка матеріалів, присвячених українській та світовій анімації. Статті з історії українського кінематографа. Публікації до 40-річчя кінобондіани та про кіножанр "фільм нуар". Інтерв'ю з майстрами "банд десіне" Франсуа Скойтеном і Бенуа Пеетерсом. Рецензії на фільми, фестивальна хроніка. Йдеться про драматичні події навколо кінофакультету КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого. Друкується есей Вадима Трінчого "К.-Метафора" та сценарій Валентини Руденко "Переможець". Серед інших авторів цього числа, зокрема, Вадим Скуратівський, Олег Сидор-Гібелинда, Леонід Череватенко, Марина Новікова, Андрій Халпахчі та інші.

 

2003 зима (16)

В зимовому числі часопису всебічно аналізується 1 серія ("Збараж") фільму Миколи Мащенка "Богдан-Зиновій Хмельницький" (статті Вадима Скуратівського, Олега Сидора-Гібелиди, Ірини Зубавіної, Володимира Войтенка). Низку матеріалів присвячено аналізові останнього Київського МКФ "Молодість". Дмитро Десятерик пише про Венеційський МКФ. Друкується низка інтерв'ю зі знаними режисерами й акторами; серед них: Григорій Гладій, Наталка Половинка, Кім Кі-Дук, Кшиштоф Зануссі, Пітер Ґріневей, Олєґ Ковалов, Атом Еґоян, Іван Диховичний, Жан-Марк Барр, Ольга Самолевська, Роллан Сергієнко. Вміщено статті про українське документальне кіно, нариси про початки вітчизняної кінематографії, поезія (та статті про неї) американського кіноаванґардиста литовського походження Йонаса Мякаса. Йдеться також про ювілей фільму Бернардо Бертолуччі "Останнє танґо в Парижі", про приватну кіношколу Анджея Вайди, про відео-арт, теледизайн, зйомки нових українських фільмів. Друкується статистична інформація про стан і розвиток українського кінопрокату: виявляється, що зростання обсягів ринку після відкриття перших переобладнаних кінозалів (1998-1999), тобто за останні чотири роки, склало понад 600 %. Можна прочитати аналітичні матеріали про німецький та російський кінематограф, фестивальну хроніку, ознаймитися з понад 30-ма рецензіями на фільми, книжки й часописи. Серед авторів цього числа журналу також Олександр Ірванець, Дмитро Горбачов, Неля Пасічник, Аксінья Куріна, Олександр Виноградов, Ольга Калуга, Олег Рой та інші. Вадим Скуратівський представляє свою теоретичну статтю "Внутрішня мова" як джерело кіна". Вперше друкується унікальна світлина Олександра Антипенка, зроблена під час фільмування стрічки Сергія Параджанова "Тіні забутих предків".

 

2003 весна (17)

У весняному числі часопису (168 стор.), що вийшло наприкінці березня, велике інтерв'ю з українським режисером-дебютантом Степаном Ковалем, чия короткометражна анімаційна стрічка "Йшов трамвай № 9" виборола "Срібного ведмедя" на Берлінському міжнародному кінофестивалі. Також про Берлінале друкуються інші матеріали спеціальних кореспондентів Володимира Войтенка й Аліка Шпилюка. Українські режисери-дебютанти розмірковують про новітню вітчизняну кіноґенерацію. В подробицях ідеться про повнометражний ігровий дебют Алли Пасікової "На краєчку світу". Продовжується розмова про фільм Юрія Іллєнка "Молитва за гетьмана Мазепу" (Ігор Грабович і Дмитро Десятерик). Друкується низка полемічних матеріалів про творчість Олександра Довженка, викликаних ретроспективою його фільмів у США. Статтею Сергія Тримбача "Про еволюцію..." KINO-KOЛО розпочинає полеміку про сучасні українські кінознавство і критику. Інтерв'ю з кінодокументалістами Юрієм Терещенком, Анатолієм Борсюком, Світланою Зінов'євою та низка рецензій ведуть про здобутки й проблеми цього виду екранного мистецтва. Відбувся дебют нового журнального розділу "KINO-KOЛОальбом - ВУФКУ", що присвячений найудатливішому історичному періодові української кінематографії (1922 - 1930). Тут друкуються кольорові репродукції плакатів до стрічок Олександра Довженка, а також кіноплакати його авторства. Розпочато публікацію спогадів першого директора Одеської кіностудії Михайла Капчинського. Стаття Олега Бурячківського "На серця екрані..." веде про кіномотиви у творчості Василя Стуса. Друкується 30 рецензій на нові фільми, фахові книжки й часописи. Також - репортажі з МКФ у Роттердамі, Стокгольмі, Вальядоліді та фестивальна й інша кіностатистика. В матеріалі Максима Черниха розглядаються результати 2002-го українського кінороку. Публікуються статті про норвезьке, французьке, ізраїльське, російське кіно та інші аналітичні матеріали.

 

2003 літо (18)

Літнє (18) число часопису, що пропонує свої матеріали на 172 сторінках, продовжує розмову про українське документальне кіно. Зокрема, тут інтерв'ю з режисером Сергієм Буковським та рецензії на його фільм "Червона земля" і серіал "Війна. Український рахунок". Продовжується розмова про вітчизняне молоде кіно. Вміщено понад 30 рецензій на фільми, зокрема на незалежну стрічку Андрія Шевченка "Обличчя протесту", що веде про громадянський і політичний спротив в Україні 2000-2001 років. Друкується інтерв'ю з провідним швейцарським режисером Даніелем Шмідом та стаття Аксіньї Куріної про його творчість. Однією з провідних тем цього числа є мотив червоного кольору у світовому кінематографі. Вміщено матеріали про образ боксу в кіні. Зокрема, Ігор Грабович у статті "Дзеркальні брати. Міт чоловічий - аґресивний" пише про екранний образ братів Кличків. Можна прочитати розлогу історичну розвідку Олени Новікової про актрису українського походження Анну Стен, що зробила кар'єру в російському, німецькому та американському кіні. Друкуються кольорові плакати до українських фільмів, створених за часів діяльности (1922 - 1930) Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ). Закінчується публікація спогадів першого директора Одеської кіностудії Михайла Капчинського. Ганна Яровенко й Олексій Науменко пишуть про історію та природу такого феномену як відеокліп. Олег Сидор-Гібелинда в есеї "Зоря екрану скаче з вікна..." досліджує кінореалії в українському письменстві 1920-х - початку 1930-х років. Друкується сценарій повнометражного фільму "Останній забій" Олексія Росича, що виборов перше місце на конкурсі романів і кіносценаріїв "Коронація слова". Також - статті про чеське, іранське, російське, китайське, французьке, американське кіно...

 

2003 осінь (19)

Осіннє (19) число часопису, що пропонує свої матеріали на 172 сторінках, продовжує розмову про два українські повнометражні авторські фільми - "Мамай" режисера Олеся Саніна і "Шум вітру" Сергія Маслобойщикова. Друкуються дві розлогі кінознавчі розвідки про кіносюрреалізм: стаття німецького дослідника Ганса-Йоахіма Шлеґеля "Бунтарство сюрреального у фільмах Центральної та Східної Європи" й матеріал українського пошуковувача сюр-істини Сергія Тримбача - "Сюрреальне в українському кіні". Той самий автор подає критичний огляд книжок, що присвячені кіну і вийшли в російських видавництвах. Валентина Заболотна пропонує історичну розвідку про життя і творчість видатного актора Амвросія Бучми часів функціонування Всеукраїнського фотокіноуправляння (ВУФКУ, 1922 - 1930). Вадим Скуратівський робить "Спробу запізнілого резюме: "Чорний" радянський фільм". Хмельницький автор часопису Ігор Грабович дарує читачам "Три сюжети про міт": "Телереклама як національна мітологія", "Батьківщина, або Міт про вірність", "Батько як лайно". Олег Сидор-Гібелинда пише про "Контекст і наслідки кінотвору 1913-14 років: Ф як Фантомас", про екранний жанр на 50 Венеційській Бієнале - "Чисто конкретне відео", а також про видатного кінорежисера Романа Полянського, що той відсвяткував своє 70-ліття. Ігор Левенштейн пропонує візію кінотворчости знаного італійського композитора Енніо Морріконе. Друкуються розлогі аналітичні статті спеціальних кореспондентів KINO-KOЛА з великих міжнародних кінофестивалів, що проходили в Канні, Москві та Карлових Варах. В осінньому числі також уміщено понад 30 рецензій на фільми, зокрема, уважно розглядається "Доґвілль" данського режисера Ларса фон Трира. А ще можна прочитати статті про анімацію, про бельгійське, російське й американське кіно, короткі звіти про міжнародне й українське фестивальне життя. Традиційно і якомога вичерпніше подається інформація про нові проекти українських кінематографістів тощо.